галерея сайт форум
AllTransUA .
com
український транспортний форум
реєстрація пам'ятати
забули пароль? вхід
Пошук Тема: Всяка всячина   en  ua  ru

◂◂1▸▸
показати всі
лихвар
лінкцитувати
1
2011-04-13, 14:08
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

Тема для всякого різного й цікавого, що пов’язане з водою ;)

* * *

Для дебюту - яхта, хоч і не громадський транспорт, але ця - дууже цікава й стильна..

Kinetik Hedonist - Смелый дизайн, изысканный комфорт и несравненная производительность. Корпус из красного дерева, водометные движители от Rolls Royce – и необыкновенная плавность хода, даже при 40 узлах скорости. Практически никакой вибрации и шума...
<-- багато класних фото тут
B.O.M.
лінкцитувати
2
2011-04-13, 14:28
Звідки: Тернопіль, Україна

приватне повідомлення

О, цікаву темі підняли :)

Стосовно інших плавзасобів, достойним уваги може бути і цей:



Катер "Кармалюк" радянського виробництва (залишився ще з часів існування Морського клубу). Знаходиться на приватній території, влітку можна тільки подивитися на судно з берега, адже вся будівля під охороною. Пробував підійти взимку - ледь не став обідом для собак (спроб робив пару). В роботі його не бачив, іноді складається враження, що без мотора (стоїть як декор).
лихвар
лінкцитувати
3
2011-08-11, 12:35
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

У Криму затонув прогулянковий катер
11 серпня 2011 http://www.autotravel.org.ua/news/4e439d1d65e54/

Ввечері 10 серпня в районі мису Іллі поблизу Феодосії в Криму затонув прогулянковий катер.

Як повідомляє ТСН з посиланням на МНС, на борту катеру перебували 31 пасажир і троє членів екіпажу.

Дев'ять людей самостійно допливли до берега, всіх інших врятували два судна, які проходили неподалік. Ніхто не постраждав.

За даними МНС, попередня причина аварії - перевантаження судна. Правоохоронні органи проводять розслідування.

Як розповіли рятувальники, цей човен (пасажиромісткість - 12 осіб) вийшов у море для занять дайвінгом в акваторії бухти Двоякірна. На борту перебували 31 пасажир (громадяни України, Росії та Білорусі, серед них - двоє дітей) і троє членів екіпажу.

Зі слів пасажирів, в результаті бічної хвилі човен стало розгойдувати, потім він зачерпнув бортом води і почав тонути, причому буквально за 1-2 хвилини повністю пішов під воду.

При цьому на катері були відсутні будь-які рятувальні засоби. Люди намагалися відплисти подалі від човна, використовуючи все, що було під рукою.

Так, 27-річний мешканець Луганська Олександр зміг накачати надувний матрац, завдяки чому врятувалася не тільки його дочка і дружина, а й ще четверо людей.

Човен затонув на глибині близько 30 метрів.

9 людей змогли самостійно допливти до берега, а решту підібрали судна, що прибули на допомогу - катер комунального підприємства "Рятувальник" і катер одного з приватних підприємців, які перебували поряд з районом НП.

Постраждалі були доставлені на берег, забезпечені теплим одягом та їжею. Медична допомога нікому не знадобилася.

За наявною інформацією, капітан човна не мав дозволу на перевезення пасажирів і ліцензії для заняття дайвінгом.

Феодосійським міськвідділом МВС порушено кримінальну справу, капітана затримано. На затонулому судні будуть проведені водолазні роботи.
Buran
лінкцитувати
4
2012-04-10, 23:55
Звідки: Тернопіль, Україна

приватне повідомлення

У Луцьку в міському парку на одному з невеликих каналів "вічній" стоянці задокований швидкісний теплохід типу "Ракета". Відколи вона там і взагалі звідки її привезли - не знаю. До недавнього часу в ній діяло літнє кафе. Однак за неперевіреною інформацією цю "Ракету" найближчим часом мають намір здати на металобрухт.
Однак у світлі нещодавнього ремонту тернопільського ПТ-50 мені "Ракету" стало шкода. Адже тернопільський девайс до ремонту був у куди гіршому стані. У той час як за "Ракетою" був постійний догляд - як-не-як власник цього кафе повинен був підтримувати її у привабливому стані.
Отож, кому цікаво - інформація для роздумів. А може хтось захоче викупити "Ракету"?..

https://picasaweb.google.com

Решта фото луцької "Ракети" за цим посиланням
Buran
лінкцитувати
5
2012-10-26, 23:52
Звідки: Тернопіль, Україна

приватне повідомлення

Чи то власник "Ракети" отямився, чи все ж її продав, але цей ресторан на воді цього літа знову запрацював, - про це розповіли лучани.

* * *

Виявляється, у Луцьку на річці Стир також було судноплавство. Але з розвалом Союзу розвалили і місцеве управління річкового транспорту. Цікаву пізнавальну статтю знайшов на сайті "Волинської газети" - Про бурлаків на Стиру, "Тимошенко" з "Некрасовим" і "Останнього з могикан", датовану 8 листопада 2011 року:

Ні для кого не секрет, що Стир колись був судноплавним. Але не всі знають, що річкою в 20-х рр. ХХ ст. тягали вантажі… бурлаки (ще живі очевидці). Саме про невідомі сторінки історії судноплавства на Волині розповідав під час круглого столу, який відбувся в обласному краєзнавчому музеї, пошуковець із Латвії, колишній лучанин Георгій Фессалійський.

Головний хранитель музею Наталія Пушкар повідомила, що свій початок вантажно-пасажирське судноплавство на Волині бере ще за польського періоду в 20-ті роки минулого століття. А вже в 1928 р. шлях руху пароплавів пролягав від Колок через Луцьк до Берестечка, а далі – на Торговицю (зараз Рівненська обл.). З дитинства і юності в Наталії Юхимівни залишилися спогади, як здійснювали прогулянки катерами по Стиру.

Георгій Миколайович, спираючись на фотодокументи, зазначив, що до 1939-го річкою курсувало 3 пароплави: «Герольд», «Ожел», «Гдиня», котрі перебували у приватній власності. За іншими свідченнями, існував ще й 4-й – «Нішава», але фотоматеріалів, котрі це підтверджують, немає. До речі, «Гдиня» після Другої світової війни, на думку пошуковця, був перейменований на «Некрасов» (дослідник визначив це за ходовою рубкою й округлими ілюмінаторами), «Ожел» – на «Маршал Тимошенко». Також у Луцьку того часу були декілька дерев’яних мостів, один із яких споруджений під керівництвом інженера Бема (де нині перехрестя вулиць Шевченка і Чернишевського).

У районі колишньої луцької школи №3 (тепер – Інститут мистецтв ВНУ) розташовувалася судноремонтна майстерня, котра належала чеху Швачеку. Більш детально про неї розповів Валентин Люпа, журналіст і дослідник історії Луцька.

На зиму всі кораблі збиралися в заплаві (потім, після вирівнювання русла річки, там побудували завод побутової хімії), де й здійснювалися ремонтні роботи. Ця майстерня зі зміною влади переходила, як кажуть, із рук у руки: радянська влада конфіскувала її в 1939-му, потім – дісталася німцям, згодом, після визволення міста в 1944-му, – знову «совєтам».

Звичайно, якщо річкою ходили пароплави, були і пристані: базарні (в р-ні Красненського мосту і вулиці Глушець – біля нинішнього господарського суду), замкова (де зараз вулиця Замкова). Адже таким чином мешканці навколишніх містечок і сіл мали змогу приїжджати на ринок. На той час – це був єдиний спосіб транспортування вантажів, до того ж, рентабельний, за тими мірками. Існувала і військова пристань (у районі старого вокзалу), там, де розміщувалися польські військові казарми, і веслярська (на її місці згодом з’явилася водна станція, зараз – спорткомплекс «Спартак»). Від веслярської пристані на парусних човнах ходили навіть експедиції до Балтійського моря через систему судноплавних каналів (є фотодокументальні підтвердження).

Ще один факт. У 1937-му чи 1938-му (точно важко встановити) на День військово-морського флоту Польщі у Луцьк із візитом прибув загін військових катерів Пінської флотилії. Перед Свято-Троїцьким собором розміщувалася трибуна (знову ж таки, згідно з архівними фото), перед якою маршем проходили польські моряки. 4 вересня 1939 р. флотилію захопили більшовики, а влітку 1941-го окремі кораблі вже стріляли по німцях.

Георгій Фессалійський, вивчаючи історичні матеріали, знайшов цікавий документ. У березні 1944-го (після звільнення міста від гітлерівців) у Луцьк прибуває 19-й спеціальний ремонтно-відновлювальний морський загін Дніпровської військової флотилії під командуванням майора Федора Гугала з метою відновити судноплавство на р. Стир, підняти затоплені пароплави, баржі, розчистити від зірваних мостів шлях від Луцька до Берестечка протяжністю 124 км. І вже восени 1944 р. майор письмово рапортує вищому командуванню, що піднято 3 пароплави (1 – не підлягав відновленню, 2 – відремонтовано), 10 барж, шлях до Берестечка – розчищено. Загін проіснував до 1945-го, туди брали на роботу навіть цивільних. До речі, Георгій Миколайович у дитинстві бачив цих моряків, які жили в кам’яних будиночках, де зараз розміщується Волинське училище культури і мистецтв.

– Пам’ятаю, йшли мені назустріч десь зо 5 чоловіків, озброєні, в «безкозирках» зі стрічками, а старшина був навіть із ручним кулеметом, – згадує пошуковець.

Напевно, припускає дослідник, згодом 19-й загін було переведено на місце його постійної дислокації. А Федора Гугала призначено у склад радянської делегації фахівців, направленої в Німеччину, для прийому кораблів, які дісталися СССР після перемоги у Другій світовій.

У серпні 1945 р. Управлінням із транспортних освоєнь малих річок при Раді народних комісарів УРСР обласній раді депутатів трудящих було наказано створити управління з освоєння малих річок у Волинській області і скласти план роботи. Місцева влада тоді ж почала активно це виконувати, було навіть виділено 6 тис. рублів. Офіційно управління створено в грудні 1946-го. Начальником призначили Аганіна. Як результат – у першому півріччі 1947-го було відремонтовано катер (потужністю 60 кінських сил), велися роботи з переобладнання ще одного, відновлено 10 понтонів, один моторний човен, декілька барж. Перевезено 35 т будівельних матеріалів, 30 т торфу, зроблено 4 рейси.

– Це все задокументовано у звіті, який можна переглянути в обласному архіві, – стверджує Георгій Фессалійський. – А де ж перебували пароплави? Адже у звіті управління за 1947 р. вони не фігурують. Значить, вони підпорядковувалися якомусь іншому відомству, котре встановити поки нема можливості. Було б цікаво. Але знайшов в архівних матеріалах, що в 1947-му в р-ні Білих Берегів (Маневиччина) затоплено «Маршал Тимошенко». І рішенням обласної ради №545 від 05.07.1949 р. на підйом пароплава виділено 30 тисяч рублів. 19 листопада 1949-го «Маршал Тимошенко» (довжина 22 м, ширина 3,5 м, висота – 3,7 м, потужність – 65 кінських сил) був піднятий, узятий на буксир «Некрасовим» і доправлений до Луцька. 27 вересня 1950-го – відремонтований і стає на облік в обласному управлінні з освоєння малих рік.

Також Георгій Фессалійський знайшов відомість вищеназваного управління за 1951 р., де за проведеною інвентаризацією вказано, що на обліку у той час перебувають пароплави «Некрасов», «Маршал Тимошенко», буксирні катери «Гроза», «Переможець», «Прогрес», «Луцьк», пасажирський – «Київ», 15 барж, 4 понтони. Початок навігації у 1951-му – 15 березня, закінчення – 25 грудня.

У 1954-му створюється Волинське обласне управління річкового транспорту, в систему якого входять дві експлуатаційні ділянки – Горинська і Луцька. До речі, очолив відомство Федір Гугало, про якого вже вище йшла мова. Помирає офіцер у Луцьку 1963-го. Його родина залишилася жити тут. Досліднику доводилося кілька років назад зустрічатися з донькою Федора Гугала – Марією, котра й розповіла йому про батька.

З 1956 р., згідно з документами, пароплав «Некрасов» перестав брати участь у навігації із-за неекономічності й був виведений у резерв, а в 1957-му – списаний на брухт. «Маршала Тимошенко» переобладнано: збільшили потужність двигуна (завдяки тому, що перевели на дизельне пальне) до 150 кінських сил. Став буксирно-пасажирським катером, а в 1960-му розділив участь «Некрасова».

На зміну старим судноплавним засобам у 60-х прийдуть десятки катерів, котрі до 80-х рр. забезпечуватимуть доставку на Волинь будматеріалів – піску, щебеню тощо. Нині обласного управління річкового транспорту вже немає.

– Про подальшу долю останніх плавзасобів Волині краще розповів би останній начальник річкового порту Іван Поха, – каже Георгій Миколайович. – Але, як підказують мені компетентні люди, Стир-Горинське управління існує на папері. Його правонаступниками стали ті, хто придбав залишки волинського річкового флоту, до складу якого входить ще існуюча, але заржавіла плавмайстерня біля мосту в районі вулиці Шевченка і катер «Яструб». Вони – нагадування про славне минуле й німий докір прийдешнім поколінням.

На думку дослідника, щоб відновити рух пароплавів, хоча б туристичного напрямку, як це є у багатьох країнах світу, треба здійснити величезну роботу: спочатку почистити русло, провести заміри глибини річки, розставити навігаційні знаки тощо. Зрозуміло, що то – великі кошти.

– За моїми даними, надія на початок роботи у цьому напрямку є, – повідомив на завершення Георгій Фессалійський. – Керівництво міста нібито має виділити кошти на очистку фарватеру річки Стир у районі Луцька. Вважаю, що може знадобитися допомога катера «Яструб», котрий, як кажуть фахівці, на ходу, але його треба рятувати: витягнути з води і привести до належного стану. Інакше «останній із могікан» луцького річкового флоту через старий корпус почне протікати й, обірвавши швартові, потоне біля майстерні.

А й справді, можливо, через деякий час кожен охочий матиме змогу здійснити екскурсію катером по р. Стир і помилуватися навколишніми краєвидами? До того ж, початок є – береги вздовж водойми уже впорядковуються.

лихвар
лінкцитувати
6
2015-05-12, 23:33
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

Про забуті плани будівництва водних каналів до Львова і перетворення його на портове місто http://photo-lviv.in.ua/portovyj-lviv-yakyj-tak-i-zalyshyvsya-proektom/

◂◂1▸▸
показати всі

Дописування для незареєстрованих користувачів наразі заблоковано

Black Cat Forum, версія 2.3, оновлено 04.2012   ©Design by лихвар   ©Code by HAnS