галерея сайт форум
AllTransUA .
com
український транспортний форум
реєстрація пам'ятати
забули пароль? вхід
На початку літа-2018 планується поїздку на тролейбусі Škoda 21TrACI у Чернівцях, пропозиції та побажання прохання писати сюди.
Пошук Тема: ЛЗ: Тернопільська дирекція   en  ua  ru

◂◂1234▸▸
показати всі
лихвар
лінкцитувати
1
2009-04-24, 20:29
Для початку про історію залізниць на Тернопільщині - "передрук" гарної статті з сайту "Залізничний Тернопіль" (автор - Олександр Семенів).

Залізниці Австро-Угорщини

Австрійські залізниці на Тернопільщині належали двом дирекціям - Львівській та Станіславівській. Обидві дирекції тягнули колії в напрямку на Схід. Північна гілка пролягла з Львова через Красне і Золочів, Тернопіль до Волочиська. Детальніше про її побудову тут.
Фото: Первісний вигляд залізничного вокзалу м.Тернополя (до перебудови 1906 року) та залізничного тунелю в районі 6 магазину
А південніше будувалась залізниця з Хриплина (а по суті з Станіславова (Івано-Франківськ) на Монастириськ, Бучач, Копичинці, Гусятин. Магістраль була завершена в 1884 році. Дільниця Красне-ВОлочиськ справно функціонує і сьогодні. А з її південною сусідкою життя розпорядилось інакше. Саме будівництво через південні райони Тернопільщини було значно складніше. Складний рельєф місцевості вимушував інженерів-будівничих проектувати шлях звивистим та непростим для побудови зі складними рішеннями. Залізниця петляла між пагорбів, стараючись скомпенсувати перепади висот. Окрім цього залізниця пересікала потужну природну перешкоду - ріку Дністер. Для її форсування був збудований міст коло с.Нижнів.
На сьогоднішній день з цієї ділянки діє її частина з Бучача до Гусятина.
Фото: Втрачена ділянка залізниці Хриплин-Монастириська-Бучач
Через 10 років розпочалось будівництво, що ставило за мету з`єднати північну і південну ділянки залізниці. Колія пройшла через Теребовлю до Копичинців. Будівництво було завершене 25 листопада 1896 р.
Крім стратегічних напрямків будувались залізниці місцевого значення. Того ж 1896 року на півночі Тернопільщини було збудовано ділянку залізниці локального значення Кам`яниця-Кременець. А 12 серпня 1898 р. почала діяти гілка В.Бірки-Гримайлів.
В цей же час йшла побудова ділянки Ходорів-Підвисоке-Острів. Вона була завершена 29 вересня 1897 р. Наступного року залізниці потягнулись і на південь Тернопільщини. У 1898 році колія дійшла з Білої Чортківської до Заліщик, перескочила через Дністер і дійшла до Лужан на Буковині. Таким чином з Тернополя утворився прямий шлях до Чернівець. З Вигнанки колія протягнулась до Іване-Пусте та Скали-Подільської.
Таким чином Тернопільщина вкрилась густою мережею залізниць. Капіталовкладення в залізниці окупились за рахунок прибутків від вивозу сільськогосподарської продукції Подільської землі.
Після певної паузи розпочалось будівництво ще однієї дільниці у бік Російського кордону. в 1906 році була запущена в експлуатацію дільниця Тернопіль-Збараж. Заключним актом будови колії за часів Австро-Угорщини була побудова магістралі з Підгайців через Бережани до Львова. Таким чином з цих міст можна було напряму добратись до Львова минаючи Тернопіль.
Фото: Втрачена ділянка залізниці Підгайці-Бережани-Львів

Ділянка дороги ............... Відкрита для експлуатації
Золочів-Тернопіль ......... 22 грудня 1870 р.
Тернопіль-Волочиськ .... 05 грудня 1871 р.
Станіславів-Гусятин ...... 01 листопада 1884 р.
Тернопіль-Копичинці ...... 25 листопада 1896 р.
Кам`яниця-Кременець .. 1896 р.
В.Бірки-Гримайлів ......... 12 серпня 1898 р.
Підвисоке-Ходорів ........ 29 вересня 1897 р.
Підвисоке-Острів ........... 25 січня 1897 р.
Біла Чортківська-Заліщики ..1898 р.
Заліщики-Лужани ........... 1898 р.
Вигнанка-Іване-Пусте ... 1898 р.
Тернопіль-Збараж ......... 25 лютого 1906 р.
Львів-Бережани-Підгайці .. 29 вересня 1909 р.
Шепетівка-Збараж ........ 1916 р.

Перша світова війна

До початку першої світової війни прямого залізничного сполучення між Тернополем та Росією не було. Пасажири, що прямували з Європи до Росії, пересідали з потяга в потяг на станції Волочиськ. Після початку Першої світової війни і вступу російської армії на територію Галичини залізниці Проскурів-Тернопіль і Ярмолинці-Гусятин-Копичинці стали важливою артерією для постачання фронту. З тих же міркувань у 1916 році була здійснена побудова залізниці Шепетівка-Ланівці-Збараж.
Вузлові залізничні стації, особливо Тернопіль, стали місцем жвавого руху. Військові ешелони, що прибували зі Сходу, військові шпиталі, безліч людей у військових шинелях становили основну атмосферу на станціях. Про вантажний рух було забуто. Зайнята російською армією частина Галичини втратила постійні ринки збуту в Європі. Відступ в 1916 році росіян з Галичини відчутно позначився на вокзалі м.Тернополя - він був спалений і напівзруйнований.
Фото-1: Розбита станція Тернопіль у 1916 році Фото-2

Міжвоєнний розвиток залізниці

Після затяжних воєн початку 20-х років ХХ століття, господарем на Тернопільщині стала Польща. Залізниці стали націоналізованими і отримали назву РКР (Польська колея пансьтвова). Нових перегонів у цей період не будували. Йшла звичайна експлуатація існуючого колійного господарства. Модернізації зазнавав тільки рухомий склад. Збудовані за часів Австро-Угорщини та Польщі залізниці Тернопільщини були одноколійними, тобто залізничні перегони між станціями мали лише пару рейок. Відповідно такі залізниці мали невелику пропускну здатність, що, проте, повністю задовольняло тодішні потреби в залізничних перевезеннях.
Водночас залізниця втратила своє стратегічне значення. Держави-антагоністи Польща і Радянський Союз не планували відновлювати жваву торгівлю і транспортні перевезення.
Утворення СРСР в 20-тих роках стало фатальним для магістралі Львів-Одеса. Сполучення двох держав з таким різним соціальним устроєм було повністю зупинене. Тому залізничні переходи на Збручі в Підволочиську та Гусятині перестали бути потрібними. До цього ж ширина колії по обидва боки Збруча відрізнялась, що не дозволяла транзитний рух рухомого складу. Польська колія мала ширину 1435 мм, а радянська - 1520 мм.
Персонал РКР майже винятково складали залізничники поляки. Робота на залізниці, або як казали в народі "на колєї" рахувалась престижною і шанованою. Основним джерелом прибутку для польських залізниць традиційно залишалось перевезення продовольства. Вагони, вантажені зерном, м`ясом, молочними продуктами, медом справно перевозились в Європу. Польща продовжувала залишатись аграрно-сировинним районом Європи.
Також розвивались і пасажирські перевезення. Значний відсоток у їх складі становили перечення емігрантів, що прагнули потрапити до Північної та Південної Америк. Поруч залізничних станцій постійно вели бурхливу діяльність різні еміграційні агенції. А на самих станціях і коло колій часто можна було зустріти гурти людей у простому селянському одязі, що нерідко тижнями чекали потягу до берегів Атлантики.
Зміни в рухомому складі РКР в 30-ті роки були досить значними. "Ізюминкою" цих нововведень стало курсування "люкс-торпед" - швидкісного пасажирського транспортного потягу.
лихвар
лінкцитувати
2
2009-04-24, 20:36
продовження :)

Тернопільська "ЛЮКС-Торпеда"

Влітку 1936 року жителі Тернополя були вельми здивовані незвичним видом транспортного засобу, що прибув на залізничний вокзал. Незвичайний вагон обтічної форми, що рухався своїм ходом без паровоза викликав надзвичайний інтерес. Багато з людей, що вперше побачили таке диво з подиву не могли промовити ні слова. З таким фурором в Тернопіль в перший раз прибула так звана "Люкс-торпеда".
Фото: Люкс-торпеда - розкішний засіб пересування
Таку незвичну назву отримав міні-поїзд, що в наш час називається рейковим автобусом. Самохідний вагон, що більше нагадував видовжений лімузин, виблискував на сонці і тішив око округлими формами. "Люкс-торпеда", а офіційно "потяг моторово-експресовий", була окремим моновагоном довжиною 22 метри з двома кабінами машиністів з обох боків. Комфортабельний салон "торпеди" вміщав 52 пасажири, що могли насолоджуватись швидкою та комфортабельною поїздкою. В рух "торпеда" приводилась за допомогою двох шестициліндрових дизельних двигунів. Будувався чудо-потяг на першій польській фабриці локомотивів за ліцензією австрійської компанії Даймлер. Незвична аеродинамічна форма моновагона різко контрастувала з незграбними обрисами чадних паровозів, що ще й залишали за собою густий димний слід.
Але найголовнішою особливістю "люкс-торпеди" була її швидкість. Максимально "люкс-торпеда" розганялась до 120 кілометрів за годину (!), а робоча швидкість її ходу становила 100-105 км за год. Цікаво, що сучасні рейкові автобуси їздять саме з такою швидкістю.
Фото: Загальний вигляд "люкс-торпеди"
Фото: Для порівняння - сучасний рековий автобус
Перші рейси "люкс-торпеди" пролягли в 1936 році з Кракова на туристичний курорт Закопане. А влітку 1936-го цей чудо-поїзд розпочав регулярні рейси з Львова до Борислава, Коломиї та Тернополя.. З Львова "торпеда" виїжджала о 15 год. 28 хвилин, а в Тернопіль прибувала в 17 годині 12 хвилин, тобто менш як за дві години. Окрім пасажирів, цим рейсом в Тернопіль прибувала пошта. Пізніше, 1939-му, рейси "торпеди" були продовжені до Чорткова та Заліщик.
На жаль хвиля Другої світової війни зупинили тріумф "люкс-торпеди". Хоча про рівень її класу говорить один промовистий факт. Під час німецької окупації вагони "люкс-торпеди" були призначені вийнятково для проїзду німців та "фольскдойчів".
Сьогодні "Укрзалізниця" презентує рейкові автобуси як новітній винахід сучасного транспортного засібу. Але як свідчить історія, все нове - це добре забуте старе. Залишається сподіватись, що сучасна "люкс-торпеда" знову почне регулярні рейси до нашого міста.

Переддень Другої світової війни

Вересень 1939 року. Червона армія переходить Збруч і стрімко пересувається в напрямку Львова. Польський орел на символіці залізниць заміняється радянською символікою - на Галичині створюється Львівська залізниця. Першим кроком нової влади стала перешивка колії на радянський стандарт - 1520 мм. До цих робіт широко залучалось на обов`язкоій основі місцеве населення.
Проте пропускна здатність Львівської залізниці абсолютно не задовольняла потреб Червоної армії, що готувалась до великої війни. Тому урядом СРСР були вжати радикальні кроки..
Для перебудови залізниць Західної України та Білорусії були виділені значні кошти. Для проведення більш масштабніших робіт в західні регіони було перекинуто 1-шу, 4-ту та 5-ту залізничні бригади Особливого корпусу залізничних військ. В їх завдання, зокрема, входило будівництво другої колії на ділянках Проскурів-Ярмолинці-Копичинці-Біла(Чортківська)-Бучач-Монастириська-Станславів та Шепетівка-Ланівці-Тернопіль-Острів-Потутори-Ходорів. Будівництво другої колії дозволяло створити нові транспортні коридори на шляху на Захід.
Фото: План розбудови залізниць Тернопільщини у 1941 році. Будівництво другої колії показано пунктиром
В 1941 році розпочались масштабні роботи на ділянці коло станції Березовиця-Острів. Червоноармійці залізничних військ у перший день зіткнулись з незнайомою їм ситуацією, коли земля, на якій вони проводили трасування колії, була приватною. Місцеві жителі вороже зустріли інженерів залізничників і не дали можливості проводити роботи. Конфлікт вирішували шляхом викупу землі державою, застосовуючи методи силового "переконання".
Проте роботи тривали недовго, з початком війни, роботи були закинуті, будівельна техніка знищена, солдати залізничних військ були переведені вглиб країни.

Німецький порядок

У липні 1941 року Тернопільщина була окупована німецькими військами. Наступаюча на Схід німецька арія потребувала постійного постачання боєприпасами, продовольством, амуніцією. Тому окупаційна адміністрація взяла залізниці під особливий контроль. Нова перешивка колій під європейський стандарт, охорона мостів та віадуків, відбудова пошкодженого колійного господарства - такі перші кроки німецького керівництва залізницями Тернопільщини.
Залізниця знову почала модернізовуватись, проте вже в іншому напрямку. Друга колія почала прокладатись з Заходу на Схід - з Красного на Тернопіль, а далі до Волочиська. У розширенні цього шляху німці залучали військовополонених та євреїв з концтаборів. Ця двоколійна магістраль є головною на Тернопільщині і діє і до нині.
Цей перегон став найважливішою ділянкою дороги. Протягом доби через Тернопіль проходило більше п`ятдесяти вантажних ешелонів в напрямку фронту. Постійна охорона залізничної колії давала свої результати - диверсій на цій ділянці майже не було.
Тернопільський вокзал, понищений бомбардуваннями липня 1941 року, змінив свій сецесійний вигляд, скляне "око" вокзалу було демонтоване.
Фото: Залізничний вокзал під час німецької окупації
На початку 1944 року Червона армія впритул наблизилась до кордонів Тернопільщини. Саме залізниця Львів-Тернопіль-Проскурів-Жмеринка стала головною метою березневої наступальної операції, що пізніше отримала назву Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції. Війська 1-го Українського фронту 4 березня отримали наказ перерізати цю надважливу для німецької групи армій "Південна Україна" магістраль у Тернополі, Волочиську та Проскурові. З трьох напрямків успіху вдалось досягти лише в районі Волочиська, де розгорнулись жорстокі бої частин 60-ї армії генерала Черняховського і німецьких 7-ї танкової дивізії та 1-ї дивізії СС "Лейбштандарт Адольф Гітлер". В більшості випадків залізничний насип і полотно ставали рубежем запеклої боротьби.
Особливістю боїв за залізницю стало використання німецькою стороною бронепоїздів. Наприклад в районі Тернополя діяв німецький бронепоїзд Panzerzug 11.
Фото: Німецький бронепоїзд Panzerzug 11 на коліях Тернопільського депо
В результаті штурму міста Тернополя з 8 березня по 15 квітня 1944 року залізничний вокзал був знищений дощенту. Значних втрат зазнало колійне господарство станції, локомотивне депо та склади.

Після війни: набуте і втрачене

Друга світова війна завдала великої шкоди залізницям Тернопільщини, особливо це стосується залізничного вузла Тернопіль.
Німецька адміністрація при відступі завдала відчутних пошкоджень колійному господарству на ділянці Львів-Бережани-Підгайці. За допомогою спеціальний пристосувань, які тягнув локомотив знищувались шпали і самі рейки. Окрім цього значного удару по цій ділянці завдали партизани загону С.А.Ковпака під час їх рейду в Карпати. Масштаби руйнування були настільки значними, що цю ділянку залізниці вирішили не відновлювати. Зараз це залізниця-фантом. І тут, на місці минулої колії можна побачити насипи, просіки в лісі, що ще пам`ятають веселий перестук коліс паровозів.
Така ж доля дісталась залізниці на ділянці Бучач-Монастириськ-Хриплин. Сьогодні це справжня знахідка для тих, хто хоче бачити приховане. Колишня залізниця проходить майже поруч з існуючою автодорогою Монастириськ-Івано-Франківськ. Спостережливе око може відрізнити на фоні мальовничої місцевості цілі відрізки земляного насипу, колишні мости через річки, переїзди тощо. До речі цю дорогу ще цілком можна відновити. Тоді Тернопіль зможе отримати короткий шлях до Карпат. Таким чином за воєнний та післявоєнний період Радянської влади Тернопілля втратило значну частину колійного господарства. Інші ділянки колії дійшли до нашого часу в тому ж вигляді, як і 60 років тому. Динамічний розвиток залізничного перегону Красне-Золочів-Тернопіль-Волочиськ призвів до його електрифікації у 1995-98 рр. Решту дільниць Тернопільських залізниць очікують свого ренесансу.
tvs.vitalik
лінкцитувати
3
2009-04-24, 22:35
Ох, класно і багато.. Щось ще завтра дочитаю, а то важко на вечір орієнтуватися.... :)
лихвар
лінкцитувати
4
2009-09-04, 21:39
у нас виявляється недавно відремонтували дизель ДР1А-181, треба зафоткати ;)

http://te.20minut.ua/news/156989

Тернопільські залізничники відремонтували дизель-поїзд "Нічлава"

Потяг "Нічлава", який 30 років курсував залізничними дорогами Тернопілля, відновили в пасажирському вагонному депо Тернополя.

Це перший пасажирський дизель, який відремонтували тернопільські фахівці. Оновлення "Нічлави" обійшлося "Укрзалізниці" приблизно у 2,5 млн грн. Дизельний двигун потяга та його ходову частину повністю перебрали та доповнили новими деталями, усередині вагонів замінили вікна, сидіння та оббивку, а ззовні провели малярні роботи. Тепер потяг - як новий не лише на вигляд, а й за технічними характеристиками, зазначають у Тернопільській дирекції Львівської залізниці.

- Це своєрідний подарунок залізниці тернополянам до Дня незалежності і Дня міста, - розповідає начальник сектора пасажирських перевезень Тернопільської дирекції Львівської залізниці Наталія Супрун. - Потяг "Нічлава" своє від'їздив, йому близько 30 років. Постало питання: списати його чи провести капітальний ремонт. Зупинилися на останньому, адже у нас й так 70% потягів - застарілі. До речі, це перший потяг, який пасажирське депо повністю відремонтувало власними силами. Раніше такі ремонти здійснювали лише на заводі і коштували вони в межах 4 млн грн.

Оновлений потяг і далі їздитиме в межах нашої області, запевняють залізничники. Він курсуватиме на Іване-Пусте, Заліщики та Чортків. Одночасно дизель з шести вагонів може перевозити 660 пасажирів на сидячих місцях. Якщо сидячих місць усім не вистачить, то у потяг без тисняви можуть вміститися більше тисячі пасажирів.

- Сподіваюся лише на одне: що наші пасажири трішки переглянуть свою поведінку і змінять менталітет, бо з принципом "не моє - не шкода" толку не буде, - зазначає пані Супрун. - Люди дозволяють собі різати сидіння, випалювати щось на панелях, писати фломастером, розмальовувати потяги балончиками з фарбами. Пасажири самі ж собі шкодять, бо замість того, щоб їздити в комфорті і чистоті, пакостять.

До речі, у Тернопільській дирекції Львівської залізниці обіцяють, що на "Нічлаві" не зупиняться і оновлять ще один потяг.
Buran
лінкцитувати
5
2009-09-08, 11:15
Класно! Тепер по залізницях Тернопільської області курсує вже три "відкапіталених" дизелі. Крім "Нічлави" їздить ще один шести- (п'яти-) вагонний дизель-поїзд, а також трьохвагонний (з одним моторним відсіком). Обидва ремонтовані у 2001 році на заводі виробника (у Ризі).
Buran
лінкцитувати
6
2009-09-30, 17:05
Тернопільський залізничний вокзал у флеш-панорамах:
http://com.te.ua/tour/tour.php?id=14
http://com.te.ua/tour/tour.php?id=15
http://com.te.ua/tour/tour.php?id=16
Зйомку автори знімку скоріш за все робили у травні (2009)
лихвар
лінкцитувати
7
2009-10-14, 03:51
http://te.20minut.ua/news/159690

Через “зайців” – електрички під питанням

Чи доцільно скасувати електрички та дизельні потяги з Тернополя, вивчають у Тернопільській дирекції Львівської залізниці.

Залізничники скаржаться, що майже усі ці потяги є збитковими через велику кількість пільговиків, затримки із відшкодування за їхній проїзд і пасажирів, які їздять “зайцями”.

“Ситуація була критична”

Тернополяни, з якими ми поспілкувалися, спантеличені, адже для поїздки до Львова чи подорожі на дачу зазвичай користуються саме електричками.

— Скасовувати неправильно, - стверджує тернополянин Ігор Кримський, який навчається в Львові. — Я електричкою до Львова й назад по кілька разів на тиждень їжджу. По студентському проїзд обходиться мені в 5 грн, а автобус коштує 18-23 грн. Хоч зараз із дизелями та електричками безлад. Там, буває, пасажири відмовляються платити або дають половину, а то й третину.

Як наслідок, поїзд Тернопіль-Збараж, що давав за рейс не більше 100 грн, уже скасували. Навіть попередження пасажирів і робота контролерів бажаного результату не дали.

— Ситуація була критичною. По-перше, пасажирів мало, а по-друге, люди не хотіли платити, - розповідає начальник сектора пасажирських перевезень Тернопільської дирекції Львівської залізниці Наталія Супрун. – Ми довго вивчали ситуацію і доходило до абсурду – в касах на потяг в один з днів продали чотири квитки на 10 грн. Це при тому, що пасажирів, не рахуючи пільговиків, набиралося понад 100. Штрафи та перевірки результату не дали. Тому це був вимушений крок.

“Перевіряти усіх – подужаємо”

На залізниці погоджуються, що одна з причин ситуації з “зайцями” – провідники, які погоджуються брати частину грошей за білет.

— Без електричок та дизель-потягів не обійтись, але возити безкоштовно пасажирів змоги немає, - пояснює пані Супрун. – Ми не прагнемо великих заробітків. Хочемо, щоб рентабельність була близькою до нуля.

Наразі контролерів бракує, щоб перевірити усіх, але найближчим часом, як запевняють залізничники, усе зміниться. Тож “зайцям” варто остерігатися. Приміром, у квітні залізничники провели кількаденний рейд і оштрафували близько 100 тернополян. Після цього квитки в касах купували на 70% більше пасажирів, аніж зазвичай, ще протягом місяця. Адже штраф за безквитковий проїзд – сума проїзду в 10-кратному розмірі плюс вартість самого квитка.

— Доводиться вирішувати ситуацію неприємними методами. Забезпечити кожен потяг контролерами ми не зможемо, але час від часу перевіряти їх усіх – подужаємо, - підсумовує Наталія Супрун.
лихвар
лінкцитувати
8
2009-10-14, 03:54
http://te.20minut.ua/news/159702

“Полиці забиті, люди стоять у тамбурі...” - кажуть тернополяни, котрі добираються потягами

Вагонів у міжміському поїзді “Шепетівка – Івано-Франківськ” не вистачає, скаржиться тернополянка. Захищаючи свої права вона дійшла до Києва.

Людям, які добираються цим потягом, постійно доводиться їздити у тисняві. Хоча залізничники кажуть, що кількість вагонів вони визначають відповідно до пасажиропотоку. До того ж, у Тернопільській дирекції Львівської залізниці нашого кореспондента запевнили, що нічого про тисняву у вагонах не знають. Утім, для них додати вагон на вихідні, коли у пасажирів виникає найбільше проблем, не є проблемою.

“Відбувається казнащо...”

У редакцію “RIA плюс” звернулася Анастасія Шимчук (20 р.). Дівчина щотижня у вихідні їздить потягом “Шепетівка-Івано Франківськ”. По роботі їй доводиться подорожувати залізницею й в інших напряках. Однак Шепетівський тернополянка вважає найжахливішим, бо плацкарт щоразу значно переповнений. Тому вона й поскаржилася у Київ.

- Ми з друзями написали колективне звернення в Міністерство транспорту та в “Укрзалізницю”, - каже пані Шимчук. – Описали ситуацію та попросили в ній розібратися. Сподіваюся, буде якась реакція. До речі, ще на початку весни, вагонів у потязі було значно більше, тож проблем там не виникало. Я не розумію, навіщо їх забрали, якщо потреба є.

Причиною “перегрузки” вагонів, на думку дівчини, є також пасажири, яких провідники пропускають у вагони без квитків.

- Пасажирів стільки, що люди стоять у проходах і тамбурі, - розповідає Анастасія Шимчук. – Вагони - старі, іноді навіть дихнути нема чим. Повірте, п'ять годин у тисняві і задусі – каторга. Причому у будні - все нормально, але у вихідні, коли студенти масово їдуть додому, а чимало пасажирів добираються у гості чи на відпочинок, відбувається казнащо.

“Можемо дати ще один вагон...”

Вагонів у потягу поменшало, як зазначають залізничники, бо зменшився пасажиропотік. Резервні вагони в цьому напрямку додають лише влітку та взимку. Причому відбувається таке щороку традиційно.

- Коли пасажирів меншає, відповідно, і місць у потязі потрібно менше, - розповідає начальник сектору пасажирських перевезень Тернопільської дирекції Львівської залізниці Наталія Супрун. – Можливо, у вихідні й справді є перенавантаження, проте мені про це не повідомляли. Прикро, якщо люди в тисняві їдуть. Я обов’язково з’ясую ситуацію з цим потягом. Власне, для нас не буде проблемою додати ще один вагон.

Пані Супрун зазначила, що в подібних випадках не варто відразу скаржитися у вищі інстанції. Можна спершу звернутися безпосередньо в Тернопільську дирекцію Львівської залізниці за номером 47-23-05. Там усі скарги пасажирів вивчають, а потім, за погодження керівництва залізниці, приймають необхідні рішення.

- Окрім того, начальники потягів мають вказівку на станціях, де не має квиткових кас, брати пасажирів і обілечували через касові апарати, - пояснила пані Супрун. – Так, Шепетівський потяг, прямує через значну кількість зупинок, де люди не можуть придбати квиток.

Втім, Наталія Супрун зазначила, що з'ясує, чому у потязі - надмірна кількість пасажирів. Проте жінка переконана: якщо з’явиться додатковий вагон, проблема із “зайвими” людьми, обілечиними в потязі, зникне.

* * * *
п.с. мабуть не варто його розглядати я варіант дешевого добирання до Франика (були ідеї ним скористатись).. :-//
лихвар
лінкцитувати
9
2009-10-31, 18:23
шукав фотки старого Тернополя й натрапив на таке:

розчищення заметеного шляху/потяга на колії Тернопіль - Львів 1929-02:


протиснігові роботи на колії Тернопіль - Ланівці 1929-01:


зруйнований старий залізничний міст біля Політеху (2СВ ?):


зустріч "цабе" на вокзалі в 1936:
- Powitanie nowomianowanego wojewody tarnopolskiego Alfreda Biłyka(x) na dworcu w Tarnopolu.
лихвар
лінкцитувати
10
2010-04-13, 01:48
на днях RVR виявив, що з квітня запустили дизель (№809/810) з Тернополя до Чернівців.
В одну сторону - приблизно 5 з половиною годин.
Курсує цим маршрутом наче той же девайс, яким ми їхали з Чорткова до Бучача тут http://www.alltransua.com/forum/topic.php?n=6&lng=ua&Topic=000016&page=1 :)
лихвар
лінкцитувати
11
2010-04-13, 02:20
зі ЗМІ http://un.ua/rus/fulltext/all/20100406.html

ЛЖД ввела дизель-поезд повышенного комфорта "Тернополь - Черновцы"

Львовская железная дорога ввела дизель-поезд повышенного комфорта №809/810 по маршруту "Тернополь - Черновцы" с 2 апреля.

Об этом Українським Новинам сообщила пресс-служба ЛЖД.

Поезд курсирует 5 раз в неделю, кроме понедельника и четверга.

Расстояние между конечными пунктами составляет 206 километров.

Время движения - 5 часов 35 минут.

Отправление поезда из Тернополя в 6:18, прибытие в Черновцы - в 11:53.

Обратно поезд отправляется в 18:37, прибытие в Тернополь - в 00:23.

Поезд следует через станции Теребовля, Хоростков, Копычинцы, Чортков, Толстое, Залещики (все - Тернопольская область) и Кицмань (Черновицкая область).

Стоимость проезда между Тернополем и Черновцами составляет 27,37 гривен.

* * *

а сайт ПЗ показує 33.хх грн.. :)
Buran
лінкцитувати
12
2010-04-13, 14:00
лихвар [10]:
-----------------------
> на днях RVR виявив, що з квітня запустили
> дизель (№809/810) з Тернополя до Чернівців.
В одну
> сторону - приблизно 5 з половиною годин. Курсує
> цим маршрутом наче той же девайс, яким ми
> їхали з Чорткова до Бучача тут http://www.alltransua.com/forum/topic.php?n=6&lng=ua&Topic=000016&page=1 :)
-----------------------
Чув, що маршрут "Гусятин - Чортків - Бучач" збиралися відмінити. Може дійсно таки скасували і пустили за новим напрямком?
лихвар
лінкцитувати
13
2010-04-14, 00:57
трохи більше подробиць (вказали навіть заводський дизеля, здається "наш")) http://te.20minut.ua/news/173084

З Тернополя до Чернівців – новий потяг

Новий дизель-потяг підвищеного комфорту №809-810 днями почав курсувати за маршрутом "Тернопіль - Чернівці". Їздитиме він щодня, крім понеділка та четверга.

Поїзд долатиме відстань - 206 км - у середньому за 5,5 год. Рухомий склад сформували, як розповідають залізничники, із дизеля серії ДР1Ам-190 і трьох комфортних вагонів.

Потяг дійсно комфортний: м’які сидіння, килимки на підлозі, шторки на вікнах, чистота. За кожним вагоном закріплений провідник. Місця у вагонах лише сидячі, - розповідає начальник сектора пасажирських перевезень Тернопільської дирекції Львівської залізниці Наталія Супрун. - Тому пасажирам буде і зручніше, і дешевше ним їздити, аніж іншими потягами. До речі, цей дизель покращив сполучення між двома сусідніми областями. Адже з Тернополя до Чернівців раніше можна було їхати лише пасажирськими потягами. Запровадили цей маршрут через звернення пасажирів і прогнозовану популярність напрямку.

Тернополяни, які іноді їздять у чернівецькому напрямку, вважають таке нововведення на залізниці корисним.

У Чернівцях - найбільший у Західній Україні ринок, - каже тернополянка Оксана Симега. - Я туди декілька разів на рік їжджу - родині щось з одягу придбати, дітям шкільні товари. Там дуже дешево.

До речі, працівники потягу стежитимуть за тим, аби пасажири не псували сидінь у вагонах, не розмальовували стіни. За порушення обіцяють штрафувати.

Довідка

Із Тернополя поїзд вирушає о 06.18. Він їде через Теребовлю, Хоростків, Копичинці, Чортків, Товсте, Заліщики та Кіцмань. У Чернівці прибуває об 11.53. До нашого обласного центру повертатиметься о 18.37, а в Тернопіль прибуватиме о 00.23 год. Повна вартість проїзду становить 27 грн 37 коп. До речі, найдешевший плацкартний квиток у пасажирські потяги, що курсують через Тернопіль до Чернівців, - 46 грн.

За інф. залізничників
Buran
лінкцитувати
14
2010-05-30, 20:38
У новому розкладі, який почне діяти з 30 травня, потягу "Тернопіль - Чернівці" немає. Скасування цього напрямку мені підтвердили у довідковому бюро.
Buran
лінкцитувати
15
2010-07-09, 13:12
На Тернопільщині поїзд зійшов з пошкодженої дощами колії

http://te.20minut.ua/news/10179762

Внаслідок проливних дощів на залізничній колії поблизу села Гермаківка Борщівського району вимело насип протяжністю 10 м, внаслідок чого зійшов з колії перший по ходу візок дизель-поїзда "Іване-Пусте – Тернопіль".
Травмованих та загиблих не виявили. Рух відновили на протязі двох годин.
Того ж дня через проливні дощі на залізничній колії станції Скала-Подільська – Тересин, закрили рух поїздів (тільки товарні поїзди) у зв’язку з обвалом підколійної труби. На даній ділянці ведуться ремонтні роботи.
Про це повідомили у ЦП ГУ МНСУ в Тернопільській області.
лихвар
лінкцитувати
16
2010-07-28, 23:01
http://te.20minut.ua/news/10180889 (по лінку є трохи фоток поїзда)



У вагонному депо Тернопіль презентували санітарно-побутовий поїзд, аналогів якому немає в Україні

У пасажирському вагонному депо Тернопіль відбулася урочиста презентація нового санітарно-побутового поїзда, аналогів якому немає на жодній залізниці України. Цей поїзд вже другий на Львівській магістралі, а незабаром тернополяни обіцяють зробити і третій, тільки ще удосконаленіший.

Ідея сучасного санітарно-побутового комплексу на колесах належить пасажирському вагонному депо Тернопіль. Уперше її реалізували у травні 2008 року, тоді ідейний натхненник цього проекту, начальник депо Іван Іванов, представив керівництву залізниці практично новий вид залізничного транспорту, здатний забезпечити комфортні умови праці і відпочинку колійників на віддалених від інфраструктури ділянках залізниці у будь-яку пору року. Тоді ж у депо пообіцяли працювати у цьому напрямку і надалі та створити ще два подібні комплекси.

Перший санітарно-побутовий поїзд складався із вагона, де розміщувалася дизель-електростанція, вагона-лазні, вагона-сушарки та двох 60-тонних цистерн, одна з яких призначена під воду для душових кабін, а інша – для відпрацьованої води. За два роки цей поїзд прекрасно себе зарекомендував на перегонах.

У новому ж – зберегли всі зручності, але складається він лише з двох вагонів. Виготовили його всього за 50 днів, а вартість склала майже 880 тисяч гривень. Якби ж такий поїзд довелося робити в заводських умовах, його ціна була б в декілька разів вищою, адже практично все внутрішнє обладнання виготовили у цехах підприємства або надходили із залізниці.

У рефрижераторному вагоні нового санітарно-побутового поїзда розмістили службове купе, санвузол та кухню для обслуговуючого персоналу, а для колійників – роздягальню, душову та сушарку.

В душових кабінках одночасно можуть приймати душ 12 осіб. Роздягальня розрахована на 15 осіб, а сушарка – на 50-60 комплектів спецодягу та спецвзуття, яке при температурі 40-45 градусів сохне надзвичайно швидко.

Керівництво залізниці та дорожнього комітету профспілки всіляко сприяло тернополянам у роботі над санітарно-побутовими поїздами, адже основна мета таких проектів – покращити умови праці для залізничників. Санітарно-побутові поїзди сприяють комфортній роботі та відпочинку колійників, умови праці в яких найскладніші на магістралі. Після презентації новий санпобутпоїзд передали у руки працівників колійної машинної станції №198. А тим часом деповчани у Тернополі вже приступили до створення наступного, вже третього, санітарно-побутового поїзда.

Про це повідомили у прес-центрі Львівської залізниці.
лихвар
лінкцитувати
17
2010-10-06, 13:45
вчора різали склади (?) з проміжків Д1, що стоять навпроти Політеху, після обіду їх залишплось ще півтора :)
лихвар
лінкцитувати
18
2010-10-22, 11:53
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

лихвар [17]:
------------------
> вчора різали склади (?) з проміжків Д1, що стоять навпроти
> Політеху, після обіду їх залишплось ще півтора :)
------------------
а "іншого вчора" бачив як кавалок останнього з тих вагонів повертав з Бандери на Коновальця.
лихвар
лінкцитувати
19
2010-11-01, 19:10
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

Працівники локомотивного депо у Тернополі готові вдатися до протесту
http://te.20minut.ua/news/10185897

- Я тут уже 28 років працюю, я - колійовець у другому поколінні. Тут працювали мої батьки. А ви мене в Чорнобильську зону засилаєте?! - виступ голови профкому Вільної профспілки машиністів України локомотивного депо Тернопіль Романа Владики на зборах був доволі емоційним. Нині чоловік працює помічником машиніста тепловоза, - Чому мене не спитали, чи хочу я працювати в Чорткові? Зате мені вже запропонували там роботу.

Подібні слова з приводу реорганізації, котру проводить Львівська залізниця у локомотивному депо Тернопіль, на зборах 26 жовтня можна було почути не від одного працівника. Адже, за рішенням керівництва залізниці, незабаром мають створити нові підрозділи: локомотивне депо - у Чорткові та моторвагонне депо - у Тернополі. Це означає, що організація із назвою локомотивне депо Тернопіль перестає існувати. Відтак її працівникам уже повідомили, що через реорганізацію відбудуться зміни на підприємстві. Тому люди стурбовані, що можуть втратити роботу.


У разі відмови - звільнення

Роман Владика вже отримав повідомлення про подальшу роботу у реорганізованому депо.

- Посаду, котру ви обіймаєте, з 1 січня 2011 р. скорочують, - йдеться у повідомленні (копія документа є у редакції, ми зберігаємо її стиль, — прим. ред.). - З метою Вашого подальшого працевлаштування пропонуємо посаду помічника машиніста тепловоза у відокремленому підрозділі локомотивне депо Чортків. Про прийняте рішення просимо повідомити у письмовій формі у відділ кадрів до 10 листопада 2010 р. У разі відмови від запропонованої посади будете звільнені після 1 січня, згідно із діючим законодавством.

Таке ж повідомлення надійшло й машиністу тепловоза Андрій Грабовому та іншим працівникам локомотивного депо Тернопіль.

- Мені кажуть, що я працюватиму на місці, а лише за документами рахуватимуся у Чорткові, - пояснює чоловік. - Але ж навіщо мені це? Я живу в Тернополі, а за будь-якою довідкою доведеться їхати до райцентру. Туди дорога - неблизька, весь день пропаде. У гіршому випадку мене взагалі можуть з часом поставити перед фактом, що слід їхати на роботу до Чорткова. Нас ставлять в умови, що нема куди подітися. Де зараз знайти роботу? Наприклад, скажуть, що треба з'явитися на робочому місці о 00.00 в Чорткові. Як я маю туди добратися з Тернополя? А потім невиспаним приступати до роботи? Я вже не кажу про слюсарів. Вони працюють від 8.00 до 20.00. Чим вони мають добиратися на роботу?

Пан Грабовий пропрацював у локомотивному депо Тернопіль 18 років. Чоловік каже, що його колеги мають і по 30-40 років стажу. Ці люди не заслуговують на таке ставлення.


З людьми ніхто не говорив

Профком Вільної профспілки машиністів України локомотивного депо Тернопіль провів збори у Тернополі. Туди запросили представників органів влади та місцевого самоврядування, адміністрації залізниці. Люди вирішили звернутися в Міністерство транспорту та зв'язку з проханням відмінити наказ Львівської залізниці про реорганізацію підрозділу локомотивне депо Тернопіль. У разі невиконання цього прохання працівники депо готові вдатися до акцій протесту.

- Ми не рвемося на барикади, адже ще сподіваємося, що нашу думку врахують, - каже технічний інспектор праці Вільної профспілки машиністів локомотивне депо Тернопіль Григорій Мушій. - До речі, ми написали звернення до губернатора. Він ініціює зустріч керівництва Львівської залізниці та нашої профспілки, аби розглянути цю проблему. Побачимо, що з того вийде...

Закон передбачає, що у випадку реорганізації працедавці повинні проводити попередні консультації з профспілками, додає пан Мушій.

- Спочатку ми отримали повідомлення, що йде реорганізація по всій Україні і депо ділять на моторвагонне і локомотивне, - додає він. - Мало відбутися таке і в Тернополі. Тому особливої тривоги у нас ця ситуація спершу не викликала. Адже всі робочі місця повинні були зберегти.

Однак, продовжує пан Мушій, 30 вересня з'явився наказ начальника Львівської залізниці про таку реорганізацію при якій локомотивне депо Тернопіль перестає існувати.

- У цьому наказі є пункт про звільнення та працевлаштування працівників, - додає він. - Людям починають видавати повідомлення. Адміністрація Львівської залізниці запевняє, що жодного скорочення не буде. Але ж у документі все чітко розписано. І якщо людина не погодиться на всі умови працедавця, її звільнять. Із нами мав би хтось поговорити! Адже навіть профспілка не маємо повної інформації. Їздити на роботу в Чортків із Тернополя ніхто не буде. Чим туди добиратися? Там не готові надати людям житло. Ще нюанс – Чортків розташований у зоні радіоактивного забруднення. Звісно, ніхто не рветься їхати туди працювати.


Із працівниками говоритимуть індивідуально

Сьогодні не стоїть питання про скорочення штату локомотивного депо Тернопіль, тому турбуються люди марно, запевнив на зборах начальник служби локомотивного господарства Львівської залізниці Ігор Войцехівський.

- Локомотивне депо Чортків привели в культурно-естетичний стан, - каже він. - Там створили всі умови для роботи. Звільняти нікого не будуть, навпаки, нам ще потрібно заповнити додаткові робочі місця. Змушувати силою виїжджати на роботу у Чортків ми нікого не будемо.

Цей виступ викликав обурення залізничників, які були у залі.

- Якщо ми всі відмовимося їздити на роботу в Чортків ви залишите нас тут чи звільните? Скажіть: так чи ні? - запитує Роман Владика. - Ви ж сказали, ніхто нікого силоміць не звільнить. А мені вже запропонували таку роботу, від якої я змушений буду відмовитися. Там все написано - чорним по білому. Створюйте депо в Чорткові та набирайте туди людей, але не чіпайте нас.

Ствердної відповіді на питання пана Владики представник Львівської залізниці не дав.

Ми будемо пропонувати роботу, - сказав він. – Розмови відбудуться з кожним працівником індивідуально.

Наразі, як відомо, 1 листопада, ситуація із працевлаштуванням людей не змінилася.


* * * *

п.с. хтось знає для чого роблять ті реорганізації?.
лихвар
лінкцитувати
20
2010-11-24, 12:02
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

випадково звернув увагу на цікавий момент з транспортуванням 147/148 - в'їхали вони в Тернопіль задом на перед (зі сторни Львова):
www.picatom.com
а на розвантаженні їх розвернули в іншу сторну, цікаво де і нащо)
лихвар
лінкцитувати
21
2010-12-14, 11:47
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

сьогодні о 9:20 (на посадці) бачив на вокзалі тривагонний дизель під чмухою (з південної голови), хтось знов поламався..
LIS
лінкцитувати
22
2010-12-14, 14:37
Звідки: Лучеськ Великий, Юкрейн

приватне повідомлення

лихвар [21]:
------------------
> сьогодні о 9:20 (на посадці) бачив на вокзалі тривагонний
> дизель під чмухою (з південної голови), хтось знов поламався..
------------------
Напевно він http://www.parovoz.com/newgallery/pg_view.php?ID=293228&LNG=RU#picture
HAnS
лінкцитувати
23
2010-12-14, 15:10
Звідки: Київ, Україна

приватне повідомлення

LIS [22]:
------------------
> Напевно він
------------------

За що Нічлаву розчленували =(
лихвар
лінкцитувати
24
2010-12-24, 12:38
Звідки: Тернопіль, файне місто ;), Україна

приватне повідомлення

До Києва за 4 години. Через Тернопіль курсуватиме швидкісний потяг
Події — грудня 24, 2010 at 10:12 http://poglyad.te.ua/2010/12/do-kyjeva-za-4-hodyny-cherez-ternopil-kursuvatyme-shvydkisnyj-potyah/

Учора, 23 грудня, віце-прем’єр-міністр України, міністр інфраструктури Борис Колесніков приїхав з Києва до Львова майбутньою трасою для швидкісного потяга, який курсуватиме зі Львова до столиці через Тернопіль. На дорогу було витрачено 5 годин 58 хвилин. Про це він повідомив під час прес-конференції у Львові.

За словами урядовця, він їхав службовим потягом. Швидкісний пасажирський експрес долатиме відстань між містами за 4 години 30 хвилин.

«Якщо зробити зупинки у Тернополі та Хмельницькому, а ми, швидше за все, на це підемо, слід додати ще по 5 хвилин на зупинку. Тоді час в дорозі становитиме 4,45 годин». – сказав він і додав, що можлива зупинка потяга ще й у Вінниці.

Аналогічний експрес їздитиме між Києвом та Донецьком. Час у дорозі – 5.30-5.50 годин. Також швидкісний рух буде запроваджено з Києва до Харкова. Пасажири долатимуть відстань за 3.30 годин.

Перший рейс потяга Київ-Львів заплановано на весну наступного року. Віце-прем’єр висловив побажання, щоб він був доступним і пообіцяв пільги для дітей та студентів.


* * *

якщо він дісно так їздитиме, то буде справді мегашвидко))
ще б гафік був зручний, а не як у рейкового на Львів...
bryNET
лінкцитувати
25
2010-12-24, 20:36
Звідки: Тернопіль

приватне повідомлення

Бачив був службовий потяг на мості. Він тоді їздив і в Збараж. І буде розпочинатись реконструкція вітки Тернопіль - Ланівці. І в планах на майбутнє з запуском тудоб швидких потягів. (друг в Збаражі працює черговим по станції)

◂◂1234▸▸
показати всі

Дописування для незареєстрованих користувачів наразі заблоковано

Black Cat Forum, версія 2.3, оновлено 04.2012   ©Design by лихвар   ©Code by HAnS